- миготіти
- [миегоут’і/тие]
-готи/т', -гот'а/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
миготіти
Смотреть что такое "миготіти" в других словарях:
миготіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
миготіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
миготіння — я, с. Дія і стан за знач. миготіти … Український тлумачний словник
миготіти — ти/ть і мигота/ти, о/че, недок. Підсил. до мигтіти … Український тлумачний словник
мигтіння — і миготі/ння, я, с., розм. 1) Докучливе мигтіння, сумбурний рух кого , чого небудь перед очима. 2) Суєта, плутанина … Український тлумачний словник
мигати — миготіти (лем сья мигнув попід вигляд) … Лемківський Словничок
насцентен — (лат. nasci ce раѓа) штотуку започнат, што настанува во мигот, што се раѓа, иден, нов насцентна состојба хем. активна состојба на некоја материја (елемент) во мигот на ослободувањето од соединението … Macedonian dictionary
виблискувати — ую, уєш, недок. 1) Яскраво сяяти, світитися переливчастим світлом. || Раз у раз спалахувати. 2) Раз у раз блищати, яскраво переливатися, відбиваючи проміння, світло. || чим. Раз у раз блищати якоюсь своєю частиною, окремою деталлю і т. ін. || чим … Український тлумачний словник
грати — гра/ю, гра/єш, недок. 1) перех. і без додатка, неперех., на чому – що. Виконувати що небудь на музичному інструменті (про людину). || Виконувати який небудь музичний твір (про оркестр, радіолу і т. ін.). || перен., на чому. Впливаючи на чиї… … Український тлумачний словник
дрижати — жу/, жи/ш, недок. 1) Трястися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін.; тремтіти. 2) Коливатися, хитатися, двигтіти під впливом чого небудь. || Бути нерівним, мінливим (про світло, вогонь); миготіти, мерехтіти. || Звучати переривчасто,… … Український тлумачний словник
